У Стрийському районі, десь 5-7 кілометрів від курортного містечка Моршин, розташоване село, яке називається Великі Дідушичі. Нинішнє село Великі Дідушичі лежить на лівому березі річки Свіча - яка є притокою Дністра. Також протикає через село річка Сукіль, яка є притокою Свічі. Є сільська рада, яка, крім Великих Дідушич, об’єднює ще й село Малі Дідушичі, а також село Угольну.
Село згадується верше в найдавніших досі збережених історичних документах під роком 1371. Грамотою в тому році королева Єлизавета надала село Данилові Дочбоговичев. Незнано звідки ж взялася назва Дідушиці. Оповідали що колись давно, весь терен, де є Дідушичі і сусідні села був покритий густими лісами. Через ті ліси була прорубана дорога якою проходили торгівельні валки, головно з сіллю з долинських і болехівських солеварень до Жидачева. Для охорони того торговельного шляху перед грабіжницькими татарськими ватагами були встановлені галицькими князями озброєні залоги. Одна така охоронна залога поселилася на правому березі р.Сукіль за потоком Нарва в місці, де в наших часах був хутір Занарва. Начальником залоги був Дідух. За заслуги при охороні цього шляху він одержав на власність від князя чи короля ці терени, де пізніше постали села Дідушичі Великі і Малі. (1)
Перша письмова згадка про церкву у Великих Дідушичах датована 1457 роком, і містить в привілеї на частину грунтів, наданому дідичем села Дмитром Дідушицьким з Баличів. Друга письмова згадка належить до 1578 року і міститься в податковому реєстрі. У 1686 р. дідич села Станіслав Дідушицький надав церкві привілей на угіддя в Дворищі - частині соколівських маєтків. (2)
У 1762 році була стара деревяна церква Стрітення Господнього,яка, за переказами, також мала титул святої Параскеви. У 1805 році церква згоріла від удару блискавки. (3)
У 1811 р. на місці старої церкви було споруджено нову тридільну безверху деревяну церкву, яка була придбана з м. Стрию , де стояла на місці нинішньої Благовіщенської церкви (по вул. Богдана Хмельницького). Освячено її 15 лютого 1811 року на свято Стрітення Господнього
У 1929 році, церкву було оновлено. Місцеві майстри відновляли будівлю церкви - замінили гонтовий дах на бляшаний. Вони поклали на церкві всі нові бальки, крокви і лати. Також поставили баню і залізний хрест з громозводом на верху. (4)
У 2007-2008 роках церкву ще раз оновили, ззовні і зсередини. За часів СРСР, церква була відкрита. У 2010 році, громада почала ставити нову кам'яну церкву попри старої дерев'яної будівлі.
У своєму огляді, редактор веб-сайту "Дерев'яні церкви Львівської області", Віктор Громик написав ці наступні коментарі про Стрітення Господнього у с. Великих Дідушичів. (5)
Вона є .....велика, тризрубна, безверха церква, орієнтована гранчастим вівтарем на північний-схід. До вівтаря з обидвох сторін прибудувані ризниці, до бабинця - рівноширокий присінок. Будівля оточена піддашшям, біля стін бабинця і нави - опасанням.
На початок 2000-х рр., стіни храму повністю оббили дерев`яною вагонкою. На стінах бабинця та вівтаря зі сторони цвинтару видно вертикальні бруси для забезпечення стійкості конструкції будівлі.
Церква накрита стрімкими дахами: над бабинцем і навою - двосхилими (над навою значно вищий, увінчаний двоярусною маківкою), над вівтарем - багатосхилий. На гребенях дахів бабинця та вівтаря влаштовані маківки цибулястої форми.
На осі храму, розташована дерев`яна, двоярусна дзвіниця, нижній ярус якої квадратний у плані, верхній - восьмибічний, накритий ступінчастим восьмибічним верхом з маківкою. Дерев`яна церква у Великих Дідушичах запам`яталася монолітними формами.
(1) Історія села - Роман Хомин (23 червня, 2010р.): http://vk.com/topic-12055376_22955398
(2) Дерев'яні церкви Львівської області - Великі Дідушичі: http://decerkva.org.ua/vel-didushychi.html
(3) ibid
(4) Історія села - Роман Хомин (23 червня, 2010р.)
(5) Дерев'яні церкви Львівської області" - Великі Дідушичі